До 200 - річчя від дня народження геніального поета, художника і мислителя Т. Г. Шевченка в Черкаській спеціалізованій І – ІІІ ступенів № 18 імені В'ячеслава Чорновола було відкрито кабінет - музей.
До уваги відвідувачів знайомство з різнобарв’ям книг славного сина українського народу. Представили видання однієї з найбільших реліквій українського народу – так звану захалявну або « Малу книжку» поета. Це рукописний збірник його віршів перших чотирьох років заслання (1847 – 1850). Поета відправлено на заслання «під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати». Але як не важко було Шевченкові зносити заслання, він усе ж не відступив від своїх переконань. Ховаючись від наглядачів, Шевченко записує в «захалявних книжечках» свої нові вірші. В одному з них він рішуче заявляє: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!» У «Малій книжечці» три ненумеровані і 431 нумерована сторінка. Розмір її – 9,8 на 6 см.
Наступний експонат – цікаве видання «Кобзарів». У Женеві в 1878 році була видана мініатюрна книжечка. Її формат 55 на 85 мм. Вийшла вона тиражем 1000 примірників в друкарні «Громади», заснованій Михайлом Драгомановим. Цікаво, що через кордон книжечки перевозили у пачках для цигарок.
«Більша книжка» - нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т.Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній – за кілька місяців перед смертю – 5 грудня 1860 р. у Петербурзі.
Ця збірка поезій являє собою саморобний альбом із синього поштового паперу, оправлений у жовтий сап’ян. Він об’ємний – 328 заповнених сторінок і 69 чистих аркушів у кінці.
«Букварь южнорусский» - остання прижиттєва книжка Т. Шевченка. Цей посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах поет уклав восени 1860 року. Наприкінці грудня він був надрукований тиражем 10 000 примірників, хоча на обкладинці час видання позначено наступним роком.
Наш музей поповнився ще одним виданням «Кобзаря». У жовтні 2014 року в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка відбулася презентація кишенькового видання вибраних поетичних творів Тараса Шевченка, випущеного спеціально для українських воїнів на передовій. Автором ідеї такого «польового Кобзаря» став старший викладач Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» полковник Сергій Рудюк. На початку книги надруковано звернення автора ідеї створення цього видання до українських воїнів: «У час воєнного лихоліття, коли брудний чобіт знавіснілого російського окупанта знову топче нашу рідну українську землю, коли миршавий московський карлик укотре намагається затулити своїм нікчемним ватником сонце свободи, коли на полі кровавого бою з ворогом вирішується доля народу й держави, прийми цей «Кобзар». Читай його. Читай перед боєм і після нього. Знай, що «вогненне слово» нашого національного пророка Тараса Шевченка додасть тобі сил «перемогти і вижити, щоб перемогти знову». Зберігай «Кобзаря» у лівій нагрудній кишені однострою. Нехай твоє серце постійно чує ритм сердець Шевченкових гайдамаків, запорожців, трьохсот козаків з-під Берестечка, всіх «лицарів великих, Богом не забутих!». Нехай твоє серце запалає незгасимим вогнем святої любові до України й українського народу та спопеляючим праведним гнівом до ворогів, як це було у наших славних предків! Їхня доблесть спонукає нас, «нині в Україні сущих», примножити батьківську славу, а ворожу силу − загнати під лаву!
Борітеся − поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Цю книгу з особливим інтересом роздивляються школярі, бо горді з того, що і наш музей має таке видання творів Тараса Шевченка.
Серед експонатів музею цікавими для дітей є портрети Кобзаря, вишиті бісером (Гриценко Віра, учениця 9 – І класу) та гладдю (Гладун Г. М., жителька Драбівщини),значок нагрудний, де зображено репродукцію картини Ф. Красицького «Т. Г. Шевченко», ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України. Монету введено в обіг 7 березня 2014 року. Вона належить до серії «Духовні скарби України».
Минуло понад 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, але й сьогодні його слово живе між нами. Кожне слово Кобзаря ніби із сьогоднішнього дня. Читайте його твори. Вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості.
Керівник музею – учитель української мови та літератури Хавронич Світлана Миколаївна